І. Котляревський. "Енеїда". Історія створення. Проблеми і мотиви твору. Характеристика образів твору. 9 клас

Мета:   розкрити історію написання поеми І. Котляревського «Енеїда», її проблематику; охаракте-

 ризувати героїв твору,  що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство;

 розвивати креативність, логічне мислення, вміння учнів аналізувати прочитане,  виділяти        головне, суттєве, грамотно висловлювати  власні думки,   почуття, спостереження;

 виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого  рідного краю,  родинних звичаїв і обрядів.

Тип уроку:  засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет І. Котляревського, виставка творів митця, ілюстрації до твору, дидактичний

                        матеріал,  комп’ютер.

                                                           Хід уроку

Бути чи не бути українському народові?

Бути! – відповіла на це запитання поема Котляревського.

О.Білецький

І. Мобілізація уваги учнів.

 Виразне читання поезії І. Франка "Котляревський" вчителем.

Орел могучий на вершку сніжному

Сидів і оком вдовж і вшир гонив,

Втім, схопився і по снігу мілкому

Крилом ударив і в лазур поплив.

Та груду снігу він крилом відбив,

І вниз вона по склоні кам'яному

Котитись стала, — час малий проплив,

І вниз ревла лавина дужче грому.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас.

                                              А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати   

ІІ  Мотивація навчальної діяльності школярів.
1.   Слово вчителя.

            І.П.Котляревський - велике серце України, добрий і мудрий пророк. Слайд 2 

Йому суджено було з’явитися в історії української культури на зламі століть: ХVІІІ й ХІХ, і на зламі епох: історичної (рештки української державності зруйновано, починається період кріпацької неволі) та літературної – його твори знаменували перехід до реалізму й народності. Слайд 3
                          Будеш, батьку, панувати,
                          Поки живуть люди,
                          Поки сонце з неба сяє,
                          Тебе не забудуть! – так прорік Т.Г.Шевченко І.П.Котляревському.
      Іван Котляревський – гордість України. Без нього ми не мали б Тараса Шевченка, а без Шевченка чи ми б існували на світі як нація! Пам’ятаймо про це!

На попередньому уроці ми познайомилися з  життєвим шляхом письменника і вашим домашнім завданням було опрацювати біографію  І. Котляревського та прочитати повість «Енеїда».

 То ж дайте відповідь на таке питання:

- Хто ж такий цей Котляревський і що зробив він такого, що про нього заговорила вся Україна?

Учень.  Іван Петрович Котляревський – відомий український письменник – гуманіст, письменник – просвітитель. Ще його називають – корифей української літератури. Тарас Шевченко називав Котляревського батьком, бо він став для молодого Тараса вчителем, зразком, ідеалом в житті.

Учениця. Ще Котляревського називають зачинателем нової української літератури, бо він перший написав свої твори живою народною мовою, правдиво зобразив народне життя в своїх творах : «Енеїда», «Наталка Полтавка» та інших.

Вчитель. Вірно, молодці. Пропоную зараз виконати тестові завдання.  Ось вам картки з тестами, працюємо 3 хв.

2. Виконання тестових завдань.

Тести.

1. Місто, де народився І. Котляревський.                                                7.  Кому належать слова про Котляревського:

а) Полтава;                                                                                                                                                      Будеш, батьку, панувати,

б) Петербург;                                                                                                                                                  Поки живуть люди,;

в) Харків.                                                                                                                                                          Поки сонце з неба сяє,

2. Котляревський здобув освіту у :                                                                                                           Тебе не забудуть.

а) Києво-Могилянській академії;                                                                             а) Т. Г. Шевченку;

б) Полтавській духовній семінарії;                                                            б.  Лесі Українці;

в) вдома.                                                                                                            в)  І. Франку.

3. Соціальний стан І. Котляревського.                                                     8. Перші частини «Енеїди» надрукували

а) селянин;                                                                                                        а)  у 1798 році;

б) дворянин;                                                                                                     б)  у 1819 році;

в) кріпак.                                                                                                            в)  у 1825 році.

4. Військове звання Івана Петровича – нагорода царя.                      9.  З якого твору слова: «Любов к Отчизні де героїть

а) капітан;                                                                                                                                                   Там сила вража не устоїть,

б) майор;                                                                                                                                                      Там грудь сильніша од гармат»

в) кадет.                                                                                                             а)  «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди;

5. Річка, яка протікає біля садиби Котляревських.                                               б)  «Енеїда» І. Котляревського;

а) Дунай;                                                                                                           в)   «Послання до єпископів» І. Вишенського.

б) Волга;                                                                                                    10. Котляревський «перелицював» на український лад «Енеїду»

в) Ворскла.                                                                                                                    а) Гомера;

6. Із творами римського поета Вергілія  Котляревський ознайомився …    б)  Софокла;

а) в духовній семінарії;                                                                                              в)  Вергілія.

б) в церковноприходській школі;                                                               11. І. П. Котляревський - зачинатель ….

в) в  будинку виховання дітей бідних дворян.                                        12. Помер І. Котляревський …    (рік і де поховано)

 
3. Слово вчителя.          Слайд 4  
-    Олена Пчілка порівнювала Івана Котляревського з першою весняною квіткою, що «змарнілу землю звеселяє», з найпершою ластівкою, що «весну нам принесла», з першою зорею, яка «у добу безпросвітну» у небі стиха засіяла.
    Ти, наче ясна зоряниця,
    З’явився в наших небесах
    І засвітив надію милу
    В сумних опущених очах.
                                        Хвала ж тобі, хвала довічна,
                                        Ти – України вірний син!
                                        Хвала і слава невмируща
                                        За той щасливий твій почин!

Підсумовуючи сказане про письменника, давайте спробуємо скласти сенкан. Але спочатку пригадаємо що таке сенкан.

Сенкан -  п’ятирядковий  неримований вірш, який складається з одинадцяти слів.

  Робота в групах.     Слайд 5.
 Складання  сенкану  «І. Котляревський»

Працюємо з ключовими словами : митець, Котляревський, пророк.

І група – Митець.                                               ІІ група – Котляревський.             ІІІ група - Пророк

Правдивий, жартівливий.                      Щирий, відвертий, гуманний.                      Щедрий добрий, мудрий.

Спостерігав, бачив, змальовував.             Порушив, створив, розповсюдив.  З’явився, засвітив, огрів

Засновник нової української літератури.   Син України.                                  Корифей укр. літератур

Енеїдець-полтавчанин.                                  Новатор.                                       Батько Котляревський.

 Інсценізація
 (У клас заходить, співаючи, учениця в українському вбранні.

Наталка Полтавка

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться.

Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються!..

Учень – Котляревський.

-          Дівчино, серце, не плач, на ось утри сльози! Хто ти?

Наталка Полтавка
                             Ой я дівчина Полтавка,
                             А зовуть мене Наталка;
                             Дівка проста, не красива,
                             З добрим  серцем, не спесива.

-          Добре у вас серце, пане, піду я, матінка дома заждалась…

Учень – Котляревський.

-          Прощай, Наталко! Щасти тобі, дівчино! Яка чарівна і ніжна душа мого народу. Але у якій нужді і скруті він перебуває. Серце крається від усвідомлення безпомічності та безвиході. Усе налякане, усе мовчить…  (ходить, опустивши голову)

Чим, чим же допомогти тобі, народе рідний? Яким чином скинути тягар кріпацтва з твоїх плечей, щоб ти випрямився й усвідомив, що ти – нащадок предків велетенського духу волі!

 Вчитель.

Діти, я думаю, ви легко відповісте на питання, хто висловив свої думи-турботи про долю українського народу у цій драматичній мініатюрі. Звичайно, за загальновідомими образами легко впізнати автора.
    - Яким же чином вирішив поет допомогти народові?

Учні.

 Іван Петрович Котляревський написав  поему «Енеїда» не вживаною до нього у літературі народною мовою, в якій в образах троянців змалював українське козацтво.

Вчитель.

Дійсно. Саме таке геніальне рішення прийняв І.Котляревський.

Прочитавши епіграф, ви, напевно, замислились: «То чому ж так категорично, за висловом 

О. Білецького, стояло питання: бути чи не бути українському народові?» Тож дійсно, чому?

У ході роботи за темою уроку, ми з’ясуємо проблемне питання.      Слайд 6.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

Проблемне питання

• Чи, дійсно, таке важливе значення

для утвердження самобутності  українського народу

має «Енеїда» Котляревського?

• Чим для нас, сучасників, є цей твір?

2.    Оголошення теми й мети уроку.      Слайд 7.      (учні записують в зошити)

Сьогодні на уроці ми з вами з’ясуємо історію створення поеми «Енеїда», спробуємо визначити проблеми і мотиви твору.     

То ж давайте визначимось, що ми очікуємо від уроку?  

 (діти відповідають)

  •    з’ясувати джерела української «Енеїди», історичну основу поеми;

                               визначати жанр та композицію твору;

•    з’ясувати різницю (за характером і природою) між «Енеїдами» Вергілія та   Котляревського.
•    опрацювати поняття теорії літератури: бурлеск, травестія.

Вчитель. І ще пригадаємо , що таке композиція, з яких частин складається.

«Мозковий штурм».
Учні називають елементи композиції, пояснюють.
 

ІІІ Опрацювання навчального матеріалу

Вчитель. Попередньо клас було поділено на три групи: Цікаві, Спостережливі, Допитливі.    Слайд 8.

Завдання  слідуючі:

Група Допитливі – має  з’ясувати історію та джерела написання «Енеїди»
Група Цікаві – отримала завдання  визначити тему "Енеїди", проблеми, які порушує автор.

Група Спостережливі – познайомить  нас з композицією твору та дійовими особами.

Виступи груп.

Допитливі.  Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Перші три частини вийшли друком у 1798 р., четверта – в 1809 р., п’ята – в 1822 р., повністю твір завершено в 1825 -1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника. Слід відзначити, що перше видання 1798 р. з’явилось завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Пурпури, який служив у Петербурзі в медичній колегії і був прихильником української мови і літератури. Він своїм коштом видає дані частини поеми, навіть не повідомивши автора. Котляревський був незадоволений таким вчинком видавця.  

Для написання поеми автор скористався досвідом своїх попередників, зокрема, Вергілія.    Український письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а  створив цілком самобутній, оригінальний твір. Якщо Вергілій  прославляє  подвиги мужніх троянців, владу цезарів, утверджує  «божественне» походження римських імператорів, то Котляревський переосмислив його патетичну тему в  підкреслено зниженому плані, дав йому нове своєрідне наповнення. У Котляревського – це  весела бурлескна розповідь, вражаюча своєю дотепністю, витонченістю спостережень у зображенні українського побуту.

            Близькими до обраного ним жанру були різдвяні та великодні вірші мандрівних дяків, жартівливо-сатиричні сцени яких нагадують окремі картини «Енеїди», її стиль, гумор. 

Головні джерела «Енеїди» — реальна дійсність того часу та усна народна творчість. Слід згадати, що незадовго до написання «Енеїди», у 1775 році, за наказом Катерини II Запорозьку Січ було зруйновано. Тож зображення Котляревським козаків в образах відважних троянців було спробою нагадати українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність, патріотизм наших предків. Тому письменник усвідомлював, що писати такий твір мертвою книжною мовою неможливо, і скористався «мужичою», тобто народною мовою.  Правда, народну  мову  зустрічаємо в нашій літературі й до Котляревського: в інтермедіях, сатиричних віршах, але там народна мова була засобом пародії, низького стилю, бо для «високих» літературних жанрів її вважали непридатною. Але письменник довів, що це не так.

Вчитель: З інформації, яку озвучила Іванка, ми почули речення - У Котляревського – це  весела бурлескна розповідь.  Що ж таке бурлеск? Працюємо з теоретичним матеріалом.

Робота з теоретичним матеріалом.                   Слайд  9, 10, 11

Засвоєння понять теорії літератури, запис у зошити :

Епічна поема, травестія, бурлеск, пародія.

Епічна  поема – великий віршований твір, у якому розповідається про значні події і видатних осіб.

Пародія (грецьк. parodia — пісня навиворіт, переробка на смішний лад) — один із жанрів фольклору та художньої літератури, власне гумористичний чи сатиричний твір, в якому імітується творча манера письменника задля осміяння її як не відповідної новим мистецьким запитам.

Бурлеск (італ. burlesque від burla — жарт) — вид комічної, пародійної поезії та драматургії, генетично пов'язаний з народною сміховою культурою, акцентований на свідомій невідповідності між змістом і формою.

Травестія (італ. travestire — перевдягати) — різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів).

Цікаві.  Темою «Енеїди» є змалювання життя українського  суспільства кінця ХVІІІ – поч..  ХІХ ст. різних верств населення.

 Головна проблема — показ соціальної та моральної нікчемності сучасної авторові дійсності XVIII ст. Суспільно важливі проблеми: соціальна нерівність, захист рідної землі від ворогів, громадянський обов'язок, честь сім'ї, виховання дітей, дружба, кохання та ін. Наявні і моральні проблеми "Енеїди".  У пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів —усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук. Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність: звідниць; парубків, які ізроду не женились підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях "молилися без остановки" і "били сот по п'ять поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті". Котляревський не оминув і теми виховання. Він корив батьків, "які синів не вчили, а гладили по головах, і тільки знай що хвалили". Таке потакання примхам дітей, сліпа любов давали протилежний наслідок: з них виростали ледарі, сини "чубили батьків" і тільки очікували їхньої смерті, щоб самим заволодіти маєтками. Осудливо говорить поет і про тих, хто тільки й лає дітей, б'є їх.  Якою ж повинна бути людина? Котляревський про це мав свою власну думку. Ось, наприклад, як, за уявленням автора «Енеїди» живуть праведники в раю:

Ні чванились, ні величались,

Ніхто не знав тут мудровать,

Крий Боже, щоб не догадались

Брат з брата в чім покепковать;

Ні сердилися, ні гнівились,

Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб'язно...)

Робота в малих групах. З’ясування кола проблем.

Вчитель. Узагальнивши сказане, з’ясуємо коло проблем, порушених у творі. (діти в групах обговорюють проблеми, записують на листочках і прикріплюють на дошці)

Проблема соціальної нерівності

Проблематика твору

Гріх і його спокутування

Про вічні і минущі цінності

Соціальний лад суспільства

Самопожертва, честь, обов’язок перед Вітчизною

Історична доля українського  народу

Невичерпне багатство української мови

 

Слайди в Іри Д. -  «Енеїда». Композиція.

Спостережливі. Твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.

Експозицією є знайомство з Енеєм і його ватагою троянців, які нагадують козаків – запорожців, з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями і войовничим настроєм.

Зав’язка : подорож Енея з троянцями у пошуках Італії.

Кульмінацією є битва Енея з Турном, в результаті якої  боги також розділились на два загони.

Розв’язка :  перемога Енея над Турном, бо Зевс зглянувся над героєм і став на його бік :

Живе хто в світі необачно,

Тому нігде не буде смачно,

А більш, коли і совість жметь.

У творі накладаються дві сюжетні лінії:

І – основна – реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;

ІІ – канва сюжету поеми Вергілія.

Сюжет твору майже відтворює сюжет Вергілієвої «Енеїди». Після зруйнування Трої, Еней з уцілілими троянцями шукає Італію. Сім років  вони блукали  морем. Коли троянці прибувають до Італії, їх зустрічають гостинно. Еней хоче одружитися з дочкою царя Латина Лавінією, але того ж прагне і рутульський цар Турн. Турнові допомагають цариця Амата – дружина Латина і цар Евандор. А боги теж розділились на два загони – одні за Турном, інші – за Енеєм. Але все ж перемагає Еней і одружується  з Лавіною.

Усі образи поеми можна поділити на три великі групи.

Перша - це Еней і троянці. У цих образах І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців з їх хоробрістю, веселими звичаями, завзяттям.  

Еней і троянці – з одного боку, це відчайдушні гультяї, а з другого -  вони наділені кращими рисами козацької вдачі. Це справжні воїни, сміливі й відважні, люди високої доблесті й бойової мужності.                                                                                                                                               Другу групу дійових осіб складають боги. В образах Зевса, Юнони, Венери, Нептуна, Еола, Плутона та інших змальовано феодально-поміщицьку верхівку з усіма її негативними рисами - хабарництвом, інтриганством, зневажливим ставленням до простих людей. Боги втручаються в Енеєву мандрівку: одні - допомагають йому, інші - перешкоджають.

Третя група - це всі земні герої, царі. У цих образах письменник зобразив українських поміщиків-феодалів, їх взаємини і побут.

Колективна робота над складанням  порівняльної характеристики рис  (на комп’ютері).

Вчитель. Давайте спробуємо скласти порівняльну характеристику рис, властивих народу і представникам панівних класів.

                                   ( учні  читають  риси і переносять  відповідно до носія цієї риси )

патріотизм                                                                           хабарництво

мужність                                                                              продажність

самовідданість                                                                     паразитизм

побратимство                                                                      здирництво

життєлюбство                                                                     лицемірство

оптимізм                  троянці (народ)                            пихатість                      панівні класи

волелюбство                                                                        зневага до народу

енергійність                                                                         крутійство

сміливість                                                                            ледарство

справедливість                                                                    бездуховність

Колективна робота над питанням : «Актуальність поеми І. Котляревського «Енеїда»».

Бесіда.

·         Ми з’ясували  проблеми, порушені у поемі. До якого висновку ви приходите?

·          Ці проблеми називають «вічними». Як ви вважаєте, чому?

·         Що є, на вашу думку, тим євшан-зіллям для народу, яке дає йому шанс вистояти і вижити у будь-яких історичних перипетіях, відродити і зберегти свою ідентичність?

Учні.

·         Читаючи «Енеїду», ми сміємося, з цікавістю спостерігаємо за пригодами дійових осіб, але коли закриваємо книгу, замислюємося над серйозними проблемами.

·         Проблеми, порушені Котляревським у творі, є вічними, тому що завжди усім народам потрібно стояти на сторожі свободи і незалежності своєї держави, берегти рідну мову, вивчати історію, бути патріотом своєї країни.

·         Євшан-зіллям, здатним врятувати народ від забуття, зробити його незнищенним, є мова, адже є всім відомий вислів «Народ живе до тих пір, доки живе в його устах рідна мова».

·         Цим зіллям є знання історії народу, свого минулого, на помилках якого ми вчимося, а його героїчні  сторінки надихають нас сміливістю і гордістю.

Колективна робота над проблемним питанням Чи, дійсно, таке важливе значення для утвердження самобутності  українського народу має «Енеїда» Котляревського? Чим для нас, сучасників, є цей твір?

Висновок.   Усе сказане вами сьогодні, діти, підтверджує важливість значення  для утвердження самобутності укр. народу «Енеїди» Котляревського. Без сумніву, і збереження мови, вивчення і знання своєї історії, фольклору, народних традицій, звичаїв виокремлюють кожен народ, вирізняють його поміж інших. Цим самим підтверджують його ідентичність. А ці чинники, як ми визначили раніше, відображені в поемі.

ІV  Підсумок уроку.
1. Гра «Кажи мені - так чи ні».    Слайд 12.  
-    І.П.Котляревський – родоначальник нової української літератури. (Так)
-    Двадцять років він працював над славнозвісною «Енеїдою». (Ні)
-    Поміщик Парпура за відома автора видав друком перші частини «Енеїди». (Ні)
-    Бурлеск – різновид комічної творчості. (Так)
-    Травестія – художній твір гумористичного характеру. (Ні)
-    «Енеїда» за своїм характером і природою значно відрізняється від поеми Вергілія. (Так)

2. Складання грона-характеристики, продовживши незакінчене речення:

Перший твір нової української літератури

«Енеїда» І. Котляревського – це …

(учні в групах  підбирають смужки і прикріплюють на дошці)

«Енеїда»- це -

Смілива заява про самобутність української мови

Енциклопедія  українознавства

Героїко-патріотична розповідь про запорізьке козацтво

Свідчення про самодостатність українського народу

Моральний осуд кріпосницького ладу

Картини українського побуту ХVІІІ століття

 

Заклик до сучасників і нащадків самовіддано любити вітчизну

Вчитель: І на завершення уроку я запитую:                                                                                                  

- Чи досягли ми поставленої мети?  Що нового і повчального ви взяли з сьогоднішнього уроку?
- Так. Поставленої мети ми досягли. Ми з’ясували цілий ряд питань, пов’язані з «Енеїдою» Котляревського. Мені сподобалось складати сенкан до ключового слова.                                                    - А мені подобається працювати з комп’ютером на уроці, створювати слайди.                                            - Мені сподобався твір «Енеїда» за просту, зрозумілу мову та образи троянців і Енея.

 За роботу на уроці я