Система уроків до теми "Односкладне речення".

Мета: Поглибити знання учнів про односкладні речення, ознайомити їх з класифікацією; формувати вміння розрізняти речення двоскладні й односкладні, визначати в односкладних реченнях граматичну основу; сформувати поняття про означено-особові речення; розвивати вміння аналізувати ці речення, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; виховувати доброту, милосердя.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, підручник, комп’ютерна презентація.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

● Лінгвістичне спостереження. Записати речення, підкреслити граматичні основи. Вказати речення односкладні й двоскладні.

Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздаровувать серце своє. Вірю завжди в широчінь океану серця вразливого, серця людського.

IV. Вивчення нового матеріалу.

● Колективне опрацювання опорної таблиці.

● Дати відповіді на запитання:

-  Які є дві групи односкладних речень?

-  На які види поділяються односкладні речення з головним членом – присудком?

-  Як називаються односкладні речення з головним членом – підметом?

-  Чому односкладні речення не потребують доповнення другим головним членом?

● Лінгвістичне дослідження.

          Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Визначити особу,

спосіб, час дієслів-присудків.

1.Віддай людині крихітку себе.2. Люблю очей мовчання красномовне. 3. Зуміймо у житті не загубитись. 4. Не знищуйте себе в дрібній гризні. 5. Для добрих друзів відчиняю дім.

       Зробити висновок про способи вираження присудка в означено-особових реченнях.

● Робота в парах.

       Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

V. Виконання  вправ на застосування  і закріплення  знань, формування умінь і навичок.

● Диктант-обгрунтування.

       У кожному реченні підкреслити граматичну основу. Довести, що ці речення є означено-особовими, використавши метод «Прес».

1. Давні свої звички занехаю, буду все робити без помилок. 2. Думаймо над життям. 3. Переломимо навпіл гіркий хліб мислі. 4. Іди з відкритою душею в широкий день, широкий світ. 5. Любіть Україну у сні й наяву. 6. Шануйте й оберігайте рідну природу.

 ● Дослідження моделювання.

        З поданих речень утворити односкладні означено-особові, у яких головний член

 (виділене слово  мав би різне морфологічне вираження.

Передусім (викликати)  бажання спілкуватися. (Прагнути)  пізнати таємниці творчості.

● Розповідь учителя.

         Односкладні речення є виражальним засобом. Означено-особові речення вживаються тоді, коли автор свідомо усуває своє «я» і наголошує на дії, характерній для ліричного героя. Ці речення широко використовуються в художньому і розмовному стилях:

Гортаємо історії томи. Вслухаємося в тишу на планеті. (Л. Забашта). Вір мені – кращої поживи, ніж сушений хрущ, для сома не знайти. (М. Чабанівський).

Також означено-особові речення використовуються в науковому стилі (Розглянемо умови проведення хімічного досліду), офіційно-діловому (Вважаю своїм обов’язком  довести до вашого відома).

Означено-особові речення енергійні, експресивні, у науково-популярних текстах є засобом вираження логічної послідовності, концентрації уваги на певних явищах.

Означено-особові речення з дієсловом-присудком у наказовому способі служать засобом вираження експресії, волевиявлення, створення спонукальної, окличної інтонації й використовуються в публіцистичному, художньому та розмовних стилях.

● Лінгвостилістичний аналіз висловлювання.

           Виразно прочитати вголос вірш В. Симоненка. Визначити, яку стилістичну функцію виконують в ньому односкладні речення.

                     КРИВЛЯКАМ

         Не вигадуйте муки і драми,

         Не видавлюйте з себе сліз,

         Правді в очі дивіться прямо,

         Не відводьте погляду вниз.

                     Не вимочуйте з себе сміху,

                     Коли серце стогне від мук,

                     Не благайте у долі лиха,

                     Коли щастя іде до рук.

         Будьте схожі самі на себе –

         Чи розумні, чи просто дурні.

         Будьте чортом чи ангелом з неба,

         Тільки не будьте штучні й смішні.

VI. Підсумок  уроку.

● Робота в парах.

           Побудувати діалог на тему (Екологія душі), використовуючи односкладні речення.

● Дайте відповідь на запитання: «Чому такі речення зручні для усного спілкування?».

- Інтерактивна вправа «Мікрофон».

● Дайте відповідь на запитання: «Що нового ви дізналися про односкладні речення?»

VII. Домашнє  завдання.

         Підготувати лінгвістичне повідомлення про односкладне речення, виконати

         вправу ___. Скласти усне висловлювання про значення слова в житті людини,

         використовуючи односкладні речення.

    

Тема.  Неозначено-особові речення.

Мета уроку: поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати поняття про неозначено-особові речення, способи вираження в них головного члена; розвивати вміння відрізняти неозначено-особові речення від означено-особових; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати речення; виховувати повагу до народної мудрості, народних символів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

                                   Хід уроку:

I.   Організаційний момент.

II.   Перевірка домашнього завдання.

● Лінгвістичне повідомлення учнів про односкладне речення.

● Взаємоперевірка вправи ___.

● Усні висловлювання  про значення слова в житті людини.

III.  Ознайомлення  учнів із темою і завданнями уроку. Мотивація навчальної діяльності.

IV.  Засвоєння  теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи.

● Дослідження-аналіз.

            Робота з підручником. Вправа  ____.

● Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (критичне читання мовчки).

● Дослідження-аналіз.

            Виконати вправу ____ , визначити і підкреслити у кожному реченні присудок.

З’ясувати і записати особу, число та спосіб дієслів, якими ці присудки виражені.

● Дослідження-моделювання.

            Записати прислів’я, закінчивши їх словами з другої колонки.

За добро віддячують добром, а не                                                баранячій шкурі

Роботу роблять не лише терпінням, а й                                    злом

Добру думу думають без зайвого                                                  умінням

Упізнають вовка і в                                                                        шуму

● Лінгвістичний експеримент.  Диктант із завданням.

            Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту  називався Вербним. На Вербному тижні в церквах освячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого урожаю. Вербою окурювалася хата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій вживався від головного болю.

● Робота в парах. Творче конструювання.

            Виконуючи вправу ___ , скласти і записати неозначено-особові речення, у яких

            Головні члени були б виражені поданими дієсловами.

V. Підсумок уроку.

● Робота з текстом. (групова робота).

--   I   група. – прочитати текст, переказати.

--   II  група. -  визначити тему, мету.

--   III   група. -  визначити тип і стиль мовлення. Обґрунтувати.

--   IV   група. -  визначити односкладні  речення.

Українець завжди брав із собою у далеку подорож пучечок чебрецю. Його гострий гарячий аромат нагадував про тепло рідної домівки, відновлював сили, зміцнював дух, і людина знаходила в цьому спокій. У народі чебрець називають «богородицькою травою», «материдушкою», а наші далекі предки під час жертовних ритуалів кидали у вогонь чебрець, і він виділяв духмяний дим. Чебрець широко застосовують у народній медицині для лікування простудних захворювань, а пасічники вважають чебрець одним із кращих медоносів.

Заповнити картку-підсумок:

                На уроці я:

            ☼ дізнався…

            ☼ зрозумів…

            ☼ навчився…

            ☼ найбільший мій успіх – це…

            ☼ найбільші труднощі я відчув…

            ☼ на наступному уроці я хочу…

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф ___, виконати вправу ___. Використовуючи односкладні речення, скласти розповідь про звичаї і традиції, яких дотримується ваша родина.

Тема: Узагальнено-особові речення.

Мета уроку: Поглибити знання учнів про односкладні речення; сформулювати поняття про узагальнено-особові речення, способи вираження в них головного члена; формувати вміння правильно і доречно використовувати дані речення в мовленні; розвивати вміння досліджувати, зіставляти, узагальнювати; виховувати пошану до народної мудрості.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

● Експрес-опитування:

- Які речення називаються односкладними?

- На які дві групи поділяються односкладні речення?

- Чим відрізняються означено-особові і неозначено-особові речення?

● Зв’язна розповідь про звичаї і традиції родини.

● Розподільний диктант.

            Записати речення, розподіливши їх на дві колонки, відповідно до виду.

1.Вже не боронять волю булавою. 2. Не покину ніколи Вкраїну любити. 3. Озирнися, розберися у перебігу подій. 4. Зламали калину, зв’язали в пучки. 5. Вчора справили весілля. 6. Не знищуймо себе в дрібній гризні. 7. Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. 8. Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданням уроку. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Засвоєння теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи.

● Лінгвістичне дослідження- аналіз. Робота в парах.

            Записати речення, підкреслити граматичні основи. З’ясувати чим виражений головний член речення.

Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Без труда не чекай добра. Не наловивши бджіл, не з’їси меду. Надією і терпінням всього досягнеш.

● Робота в парах.

            Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

● Колективна робота. Стань пошуковцем.

            Виконуючи вправу ___, знайти й підкреслити присудок, після якого записати його особу, число, спосіб.

Дослідження-зіставлення

Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш  певності.	Не намучишся – не научишся.
Оглядається по боках, намагається запримітити щось.	Шукайте і знайдете.
Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка.	На те коня кують, щоб не спотикався.

            ● Записати пари речень.                            

            ● Визначити граматичну

            основу, охарактеризувати

            її (вказати спосіб, час,

особу, число).

● дослідити, у яких реченнях

головний член вказує на

визначену особу, у яких –

на невизначену, а в яких –

на узагальнену.

● Творче моделювання.

            Виконати вправу ___. Записати прислів’я, дібравши з довідки їхні закінчення.

● Практикум із орфографії і синтаксису.

            Вправа ___

V. Підсумок уроку.

● Робота в групах. Інтелектуальна розминка-гра.

            Назвати якнайбільше прислів’їв, приказок, які є узагальнено-особовими реченнями.

VI. Домашнє завдання.

            Опрацювати параграф ___, виконати вправу ___. Скласти твір-роздум за одним із прислів’їв:

            За добро добром платять;

            Живи своїм розумом, а не чужим;

            Наполегливістю гори здолаєш;

            Десять раз подумай, а раз скажи. 

Тема.   Безособові речення.

Мета уроку:  поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати поняття про

                      безособові  речення, способи вираження в них головного члена, формувати

                        вміння розрізняти такі речення, визначати в них головний та другорядний

                        члени речення, розвивати логічне мислення, увагу, виховувати любов до

                        природи.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

• Вибірково-розподільна робота  (кодовий диктант).

Прослухавши, визначити види односкладних речень і записати номери речень,

розділивши – за видами.

1.Стою й тихо складаю хаті присягу. 2. Довго спатимеш – з боргами вставатимеш.

3. Рідний край. 4.Не всякій чутці вір. 5. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

6. чим вище злетиш, тим нижче впадеш. 7. Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

8. Посадили над козаком явір та калину. 9. Люблю вночі на небеса дивитись.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

VІ. Засвоєння теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи. Дослідження –аналіз.

• Робота біля дошки.

Записати речення, визначити способи вираження головного члена. Зробити

висновок.

Вечоріє. Хмариться.       (безособовим дієсловом)

Чутно плескіт у струмочку.    (дієслівними формами на –но, -то)

Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов. (неозн. формою дієслова) .

Так на серці лагідно і легко.   (прислівником)

У нас нема зерна неправди за собою. Ще осені такої не було. (словами нема, не було).

Пахне в’ялою травою, квітами. (особовим дієсловом у безособовому значенні).

• Колективна робота.   Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.
• Складання узагальнюючої схеми-опори.
• Дослідження-обгрунтування . Виконуючи вправу ____ , у кожному реченні визначити головний член – присудок, довести, що речення є безособовим.
• Робота з текстом.  Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Знайти односкладні безособові речення.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здалося, що з того, золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеленоокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з боку рожевий тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого берега гори наближалися до Дніпра. Їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами.

    Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чути навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна пишна ніч…

                                                                            (за І. Нечуєм-Левицьким)

                  Зробити висновок про стилістичну роль безособових речень у мовленні.

• Диктант-обгрунтування.

Записати текст. Обґрунтувати  орфограми і пунктограми. Визначити безосо-

бові речення, пояснити їх роль у тексті-описі.

            Тихо й нудно, і спека пекельна… І десь далеко, за темною смугою лісу обізвався грім. Щось наступало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі.

            Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило, і луною розкочувався гук над хмарами по широких небесних просторах.

            А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ.

                                                                                  (С. Васильченко)

* Лінгвістичний експеримент.  Виконати вправу____, перебудувати двоскладні речення

                                                      на односкладні.

V. Підсумок уроку.

* Творче конструювання.

                        З поданими особовими дієсловами скласти пари речень:

                        а)  двоскладне;   б)  односкладне, безособове. Підкреслити граматичні

                        основи.

Пахне, затихло, шумить.

                                              

                                               Клоуз - тести

1. За складом граматичної основи речення бувають…

2. Двоскладними називаються речення…

3.   Односкладними називаються речення…

4.    Односкладні речення поділяються на два види:

а) …

б) …

      5.   Односкладні речення з головним членом-присудком – це:

                        а) …

                        б) …

                        в) …

                        г) …

6.   Односкладні речення з головним членом – підметом – це …

VІ.  Домашнє завдання.   Опрацювати параграф ___, виконати вправи ___,  ___ (усно,

    на вибір), ___,  ___  (письмово, на вибір).

                                                                                                                       

   

Тема:    Називні  речення.

Мета уроку: поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати поняття про

                        називні речення, способи вираження підмета в таких реченнях; формувати

                        вміння розрізняти такі речення; розвивати логічне мислення, увагу;

                        виховувати повагу до точного влучного слова.

Тип уроку:  комбінований урок.

                                   Хід уроку:

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання.

• Виконання завдань тестового характеру.

1. Визначте узагальнено – особове речення.

А.  Гарно в таку пору в лісі.  (Панас Мирний).

Б.  З росою  в  лузі не зів’яну.  (Леся Українка).

В.  Сійте вчасно – матимете рясно.  (Народна творчість).

Г.  Дорога. Ранок. Тиша.   (Максим Рильський).

      2.   Визначте неозначено – особове речення.

            А.  Розвійтеся вітром, листочки зів’ялі.  (І. Франко).

            Б.   Починали пастушити з семи років.   (О. Воропай).

            В.   І мій народ порівняний до мене, уже ніхто не смів би обмовлять. (Л. Костенко).

            Г.   Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села.(Т. Шевченко).

     3.   Укажіть безособове речення.

            А.   Замело, завіяло стежки, закурило вихором по хаті. (А. Малишко).

            Б.   Не дай своїм словам смаку полину. (О. Башкирова).

            В.   Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С. Шевченко).

            Г.   Великими блакитними очима дивлюся я довірливо у світ. (В. Симоненко).

     4.   Укажіть означено – особове речення.

            А.  Когось на пісню  раптом потягло. (Б. Олійник).

            Б.   Думай звечора, а починай зранку.  (Народна творчість).

            В.   Не обізвись до мене згірклим словом.  (Д. Павличко).

            Г.   У майбуття ростуть дерева й люди. (В. Коротич).

     5.   Установіть відповідність між реченнями та їх відповідністю.

1.  Означено – особове                    А.  По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою

                                                                 «доброго намиста» вважають великою цінністю.

2.  Неозначено – особове                Б.  Стану в житті малою хвилею, чорною гілкою на тополі.

3.  Узагальнено – особове               В.  Від своєї  тіні не втечеш.

4.  Безособове                                   Г.  Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора

                                                                 і цілу ніч.

                                                           Д.  І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на

                                                                 вишневий цвіт.

6. Установити відповідність між безособовим реченням та способом вираження в них

 присудка.

1.  Безособове дієслово.                              А. Законів боротьби нікому не зламати.

2.  Дієслівна форма на  - но, - то.                Б. Надворі смеркло.

3.  Неозначена форма дієслова.                   В. Як мені даровано багато.

4.  Прислівник.                                            Г. У нас нема зерна неправди за собою.

                                                                       Д. Якось осінню тут тривожно.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

• Колективна робота.   Опрацювання теоретичного матеріалу.

V.  Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування навичок.

        *  Дослідження – обґрунтування.

Виконуючи вправу ___  , вказати, у якій із колонок речення є односкладними називними, а в якій подані двоскладні речення.

• Визначення  мовностилістичних засобів образності й виразності називних речень.

Прослухати. Визначити, яку функцію виконують називні речення в поданих текстах.

Благодійність. Ця людська риса належить до найбільших виявів гуманності. Це не просто прагнення тих, у кого багато грошей, поділитися з тими, у кого їх зовсім немає, практично без утрат для себе. Це особливий стан душі, що часто близький до самопожертви.

Листопад. Блідий сіренький день. Легкий морозець. Рідкі сніжинки кружляють у повітрі, ніби вагаючись, чи впасти додолу, чи ще покружляти над Дніпром.

• Дослідження – моделювання.

Виконати вправу ____,  поширивши подані односкладні речення другорядними членами.

• Колективна робота.

Зробити синтаксичний розбір односкладних речень.  (вправа ____).

• Творче дослідження – конструювання.

Замінити двоскладні речення називними і пояснити, як вплине ця зміна на характер розповіді.

Біля річки розкинулось мальовниче село Вишеньки. Біленькі чепурненькі хатки мріють в передранішній тиші. Кучерявляться садочки. З-за обрію з’являються перші сонячні промені.

Вони золотом розливаються по річці. Війнув легкий вітерець. Настав чудовий весняний ранок.

     Яке речення не можна замінити називними? Чому?

VІ.  Підсумок уроку.

• Лінгвістична гра  «Третє зайве».

Визначити у кожній групі речень зайве.

n  1. Світало рано.  2. Тишею, спокоєм віяло звідусіль.  3. Хліб – сіль їж, а правду ріж.

n  1. Краси не зміряти у світі.  2. Хліб називають в народі святим. 3. Озеро ясним прозвали не випадково.

n  1. Гарно як у полі.  2. Вітер і тополі.  3. Сонце і сади.

VІІ.  Домашнє завдання.

Опрацювати параграф ___ ,  виконати вправу ____ , скласти зв’язну розповідь з 5 – 6 речень, використовуючи односкладні речення.